Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Ми достатньо обізнані про свої права в тій чи іншій сфері суспільних правовідносин. І це не дивно, оскільки право, на відміну від обов’язків, це міра можливої, а не необхідної поведінки, і сама його наявність свідчить про приналежність особі певних переваг, якими та може скористатися за відповідних обставин. Проте знання своїх обов’язків для особи чи то фізичної, чи то юридичної, є не менш важливим, оскільки їх невиконання часто може призвести до негативних наслідків, а в Україні незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст.68 Конституції України).
Ось і в сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування досить часто виникає проблема, коли ні страхувальники, ні застраховані особи не знають досконало своїх обов’язків перед Пенсійним фондом, що в свою чергу погіршує життя як цих осіб, так створює перешкоди нормальному функціонуванню державного органу.
Тому в даній статті ми коротко обговоримо саме сферу обов’язків, які покладаються на страхувальників та застрахованих у правовідносинах з Пенсійним фондом України, зі змістом яких може ознайомитись кожен бажаючий, оскільки вони закріплені в основному в одному нормативно-правовому акті – Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зупинимося перш за все на обов’язках застрахованих осіб, адже саме працівниками частіше за все оволодіває хибна думка, що головне – виконувати свої трудові обов’язки, а про всі інші питання потурбується роботодавець без його втручання. Так ось, це зовсім не так. Виконання деяких обов’язків з працівника може вимагати як страхувальник, так і Пенсійний фонд, а деякі належить здійснювати виключно стосовно територіальних органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст.16 вищевказаного Закону, застрахована особа зобов’язана:
1) пред’являти свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;
2) надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
3) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
Які ж наслідки може мати порушення цих обов’язків? Багато в чому це залежить від того, до яких збитків призвело таке порушення. До групи високого ризику можна віднести тих застрахованих осіб, які одержали право на певний вид пенсії, але при цьому продовжують працювати, оскільки невиконання певних обов’язків, яке призвело до переплати пенсії, може призвести до настання матеріальної відповідальності.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені над міру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.
Згідно зі ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов’язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов’язку і одержання у зв’язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Обов’язками по відношенню до Пенсійного фонду не обділені і страхувальники. Зокрема, аналіз чинного законодавства вказує на наявність у них таких зобов’язань (в тому числі й перед Пенсійним фондом):
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, страхові внески.
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
3) для призначення пенсій допускати посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
4) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред’явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи (дію цієї норми в частині пред’явлення посвідчення застрахованої особи зупинено до 1 січня 2020 року)
5) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам; (дію цієї норми в частині пред’явлення посвідчення застрахованої особи зупинено до 1 січня 2020 року)
6) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей.
Яка ж відповідальність передбачається для страхувальників за невиконання передбачених законом обов’язків? Розглянемо деякі аспекти зазначеного питання.
За невиконання вищевказаних обов’язків виконавчі органи Пенсійного фонду можуть накладати на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення (ч.16 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до ч.10 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені над міру внаслідок подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.
Згідно зі ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зазначимо, що і страхувальники, і застраховані особи зобов’язані дотримуватися й інших обов’язків по відношенню до Пенсійного фонду, якщо такі передбачено законодавством.
Як бачимо, далеко не завжди правило «менше знаєш – краще спиш» виявляється дієвим на практиці. Широкий спектр негативних наслідків як для страхувальників, так і для застрахованих осіб, є дієвим аргументом на користь того, щоб таки дізнатися про свої обов’язки та виконувати їх без порушень. В будь-якому випадку, такий шлях завідомо простіший і приємніший, аніж його альтернатива.


Михайло Голядинець, головний спеціаліст – юрисконсульт
юридичного сектору Ковельського об’єднаного
управління Пенсійного фонду України
 

Читайте також:

08 лютого 2019
Фотогалерея
Програма про наше місто
Посилання на сайти