Обранці громади закликають до логічного завершення реформи децентралізації

Обранці громади закликають до логічного завершення реформи децентралізації

Президенту України
Зеленському В.О.

Прем’єр-міністру України
Шмигалю Д.А.

Голові Верховної Ради
Разумкову Д.О.

Народним депутатам:
Івахіву С.П.
Палиці І.П., Констанкевич І.М.,
Гузю І.В.,
Рубльову В.В., Стернійчуку В.О.


Ми, депутати Ковельської міської ради Волинської області глибоко стурбовані тим, що Кабінетом Міністрів України здійснюються дії, спрямовані на не логічне завершення реформи децентралізації, в результаті яких порушується мета децентралізації, а саме: передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей - органам місцевого самоврядування.

Загроза для місцевого самоврядування, матиме місце у випадку ухвалення окремих Постанов та Законів України Верховною Радою України без попередньої публічної презентації цілісного бачення децентралізації командою Президента України Володимира Олександровича Зеленського з одночасним внесенням на розгляд парламенту законопроекту “Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації”, яким би мало бути покладено фундамент нового конституційного ландшафту для самоврядування та територіальної організації влади.

Не припустимою є ситуація, при якій представники місцевого самоврядування, експерти домовляються щодо змісту конституційної реформи в частині децентралізації, а в нормативних документах такі домовленості не враховуються.

Хочемо нагадати, що в рамках першої зустрічі, з циклу публічних інклюзивних консультацій, “Через консенсус – до змін у Конституцію” у частині децентралізації вдалось домовитись про спільне бачення лідерами місцевого самоврядування результатів реформи, яке можна резюмувати наступними тезами:
- Має бути лише два рівня місцевого самоврядування - базовий (місцева рада) та регіональний (обласна рада);
- Зміни в адміністративно - територіальному устрої  базового рівня потребують згоди відповідних рад;
- Префекти (чи урядники) мають мати домірний вплив і мати вичерпний перелік повноважень (він має призначатись без участі Президента України і бути підзвітним Уряду);
- Облрада мусить мати власний повноцінний виконавчий орган, який вона призначає, а керівництво ради не має змушувати здійснювати щорічну ротацію;
- Лише суд, і ніхто інший, може призупиняти рішення органів місцевого самоврядування до моменту винесення ним кінцевого рішення, префект, як і кожен громадянин, може бути лише суб’єктом звернення до суду;
- Мер має бути сильною роллю, яка є головною в муніципалітеті, і він має головувати на сесіях місцевої ради;
- Місцева рада і мер у випадку висловлення недовіри один до одного, тим самим ініціюють перевибори як мера так і ради одночасно;
- Повноваження місцевого самоврядування поділяються на власні, де діє повна автономія прийняття рішень щодо способів їх здійснення, та делеговані державою повноваження, де держава може встановлювати певні стандарти якості у випадку 100% фінансового забезпечення з державного бюджету;
- 100% ПДФО має йти до бюджетів місцевого самоврядування;
- Зміни до Конституції України мають розглядатися нерозривно з пакетом змін до законодавства, які мають бути ухвалені на реалізацію змін до Конституції. 

Але з огляду на те, що процес завершення першого і другого етапу реформи пішов не за базовим сценарієм, а без змін до Конституції України, і на те, що тимчасові перехідні рішення, порушують вісім консенсусних пунктів, а також на те, що станом на зараз публічна позиція Президента України Володимира Зеленського, його команди та більшості у парламенті нам не відома, фінальне бачення концепції завершення децентралізації не відоме, зміст наступного законопроекту “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)” не відомий, внесення окремих проектів рішень щодо встановлення адміністративно-територіального устрою, в тому числі затверджений Кабміном проект постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”, та оголошення виборів до районних рад разом з виборами до інших органів місцевого самоврядування, зокрема проект постанови №3582 “Про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних в містах, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища у 2020 році”, може законсервувати стару модель конституційного дизайну територіальної організації влади, але при цьому вже на новій адміністративно-територіальній основі, за якої від моменту ухвалення відповідних рішень та проведення виборів абсолютно всі громади будуть під районними радами та РДА, чого ніколи за часи незалежності не було.

Таким чином, може відбутись здійснення централізації влади, шляхом недоведення до логічного завершення процесу децентралізації, через голосування нового конституційного ландшафту. В такому сценарії існує ризик, що головними, після голів ОДА, в територіальних громадах будуть не мери, як то мало би бути, а – голови мегавеликих РДА, яких затверджуватиме Президент України.

Створення нового субрегіонального рівня та внесення відповідних змін в адміністративно-територіальний устрій та структуру органів місцевого самоврядування має відбуватися в логічний та послідовний спосіб, а не набором хаотичних кроків. Реформа районного (субрегіонального) рівня повинна відбуватися після оприлюднення кінцевої архітектури децентралізації, що слід здійснити через фіналізацію консультацій, які розпочалися в лютому 2020 року, та закріпленням результату в законопроекті “Про внесення змін в Конституцію України, щодо місцевого самоврядування та територіальної організації влади”.

Реформа районів не може бути відірваною від загальної логіки реформи закріпленої в новому тексті Конституції України, при цьому зміст нового адміністративно-територіального устрою неможливо зрозуміти, розкрити та закріпити не тільки без змін в Конституцію, але й без пакету законопроектів, щодо внесення змін в Бюджетний, Податковий, Господарський кодекси, законодавство про місцеве самоврядування та державні адміністрації, або ж їх реорганізацію в інститут “префекта”, чи “урядника”.

Будь яке відповідальне рішення має ґрунтуватися на системності та послідовності, а рішення про райони має базуватися на розумінні того, яку систему ми будуємо. Спочатку мають бути оприлюднені та зафіксовані всі проблемні питання, а саме повноваження районних державних адміністрацій, доля районних рад, бюджетні відносини, подальше розпорядження спільним комунальним майном територіальних громад та державним майном, що на їх балансі, тощо, а тільки потім повинні ухвалювати технічні рішення на виконання концепції.

З огляду на все вище наведене, ми просимо Народних депутатів України відхилити проекти постанови, запропоновані Кабінетом Міністрів України, “Про створення та ліквідацію районів”, а також проект постанови №3582 “Про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних в містах, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища у 2020 році” та відправити їх на доопрацювання!

Ми закликаємо повернутися до консультацій щодо завершення формування спільного консенсусного бачення фіналізації децентралізації всіма зацікавленими сторонами, оперативно закінчити їх та оголосити кінцевий план завершення децентралізації, внісши відповідні законопроекти на розгляд Верховної Ради України, розкривши тим самим комплексне бачення місця та ролі районного рівня в реформуванні, а потім привести запропоновані проекти постанов у відповідність до вище перерахованих документів.


Прийнято на 68 сесії Ковельської
міської ради Волинської області
25.06.2020 року

Читайте також:

25 червня 2020
Фотогалерея
Оголошення
Програма про наше місто
Служба зайнятості
Посилання на сайти