Андрій Товстига: "Ковельським комунальникам є чим пишатися"

Андрій Товстига: "Ковельським комунальникам є чим пишатися"

Житлово-комунальне господарство – дуже складна і важлива галузь. Від того, наскільки злагоджено вона працює, залежить розвиток нашого міста, якість проживання у ньому, зрештою, картинка, яку бачать мешканці та гості Ковеля.
Найліпше про цю непросту і часто невдячну роботу може розповісти заступник міського голови Андрій Товстига, який шостий рік веде цей напрямок. 

- Андрію Володимировичу, напередодні виборів Ви напевно аналізували, що вдалося зробити, де залишаються прогалини, та й загалом від чого залежить успішна робота галузі?

- Що вдалося. Хотів би розпочати з наших ініціатив. До прикладу, візьмемо водовідведення. Місто має проблеми, адже грунтові води - високо, що зумовлює часті підтоплення. Коли в 2014 році я прийшов на цю посаду і почали наводити тут порядок, то з’ясували, що на утримання мереж водовідведення взагалі ніхто ніколи не виділяв кошти. Ми цю проблему розв’язали, розробивши програму з ліквідації підтоплень окремих територій. Завдяки цьому нам дуже багато вдалося зробити.

Найперше почали інвентаризацію мереж водовідведення, відновили технічну документацію. Зокрема, мікрорайонів Сільмаш, вулиці Володимирської, центральної частини міста. Є у нас такі проблемні ділянки, про які всі знали, але ніхто ці питання вирішувати не хотів. Це - вулиці Липинського, Грабовського. Загородньої. Там ми уже завершуємо роботу. Буквально в кінці жовтня запустимо КНС на вулиці Липинського.

Є у нас непростий відрізок під мостом на Сагайдачного, де частково здійснено роботи. У цьому році планували завершити проєкт шляхом модернізації мережі приймання стічних вод під мостом. У зв’язку з епідемією довелось вносити зміни в бюджет і цей об’єкт відклали надалі.
Є ще складна ділянка – перехрестя Театральна – Сагайдачного. Фактично тут точка прийому води з великої території - частини вулиць Незалежності, Косачів, Олени Пчілки, Театральної, бульвару Лесі Українки.

Об’єм води, що сюди надходить, є колосальним. Мережа - працююча, але її пропускна здатність дуже занижена, вона не відповідає тим потребам, які є на сьогодні. У проєкті реконструкцій прибудинкових територій на Театральній, Сагайдачного і Мічуріна заплановано перекладання мереж господарсько-фекальної каналізації на цих трьох прибудинкових територіях і реконструкція мережі водовідведення від перехрестя вулиць Сагайдачного та Театральна до Турії.

Дозвільні документи перебувають зараз на стадії оформлення. Тендери відбулися. Тобто ще в цьому році ми цю проблему теж знімемо.

Ковельчани помітили, що на усіх центральних вулицях проведено реконструкцію вуличного освітлення. Згідний з багатьма, що необхідні камери, потрібне освітлення пішохідних переходів, інших елементів, які гарантуватимуть безпеку руху, але без організації належної системи освітлення нічого працювати не буде.

Здійснено паспортизацію вуличного освітлення. Ми відновили частину технічної документації з проведенням інвентаризації трансформаторних підстанцій, мереж з реконструкції вуличного освітлення. Та все ж, моя мрія - заміна мереж вуличного освітлення відкритого типу на ізольовані.

Хочу сказати, що у 2014 році 100 відсотків мереж були відкритого типу. При перших поривах вітру, негоді досить часто стаються короткі замикання. Бувало відключались цілі мікрорайони міста. Зараз від цього ми уже трішки відійшли, правда, ще не повністю.

Сучасне вуличне освітлення — це й економія бюджетних коштів. Якщо раніше органи місцевого самоврядування, на такі потреби, як освітлення вулиць, мали 50% пільгу, то згідно нового законодавства такого зараз нема. Місто платить за електроенергію усі 100 % вартості.

Міняючи мережі освітлення на сучасні, коштів на електроенергію ми витрачаємо, звісно, менше, але хто з цим більше розбирався, розуміє, що повноцінної економії не досягнеш.

Наступне, що необхідно - влаштовувати центральний пульт управління вуличним освітленням на території міста. Для того, щоб своєчасно вмикати і вимикати ліхтарі. Поки, це робиться у нас в ручному режимі. Але це - лише перший крок.

Другий — це інтеграція системи зміни подачі потужності на мережі освітлення у відповідності до часу доби, адже потреба у кількості освітлення вночі є різною. До прикладу, з 7 до 10 вечора — найбільше споживання, з 10 до 12 - використовується менше світла, а до четвертої, п’ятої ранку — мінімальні показники. Тобто подається 100%, 70%, 50% електроенергії. Коли розпочинається робочий день — знову 100.

Це вважається в розвинутих країнах ідеальною системою управління вуличним освітленням, яка підлаштована під потреби громади.

Наступний важливий момент — світлофорні об’єкти. У нас відбулась реконструкція усіх світлофорів, крім тих, що на перехрестях вулиць Драй-Хмари - Брестської та Варшавської — Шевченка.

Цим однозначно досягнуто підвищення рівня безпеки. Про це свідчать і позитивні відгуки від наших партнерів з Польщі. Торік вони приїжджали на День міста і говорили: “Супер! Сучасні світлофори з відліком часу. Молодці. Нам це дуже подобається”.

Є певні мікрорайони, де було зроблено прорив у частині розвитку. До прикладу, взяти другий Ковель, який був без централізованого водозабезпечення.

“Завдячуючи”ситуації з ветсанзаводом, місто отримало на водогони солідну суму з держбюджету. Виділити такі кошти, щоб прокласти воду на другий Ковель, було б дуже складно для будь-якого міського голови, для будь-якої влади.

На сьогодні на 19 вулицях там є центральне водопостачання і люди задоволені. На цьому робота не припиняється. У такому мікрорайоні, як Ковель -2, треба продовжувати будувати нові мережі і не лише в санітарно-захисній зоні. Там занижені території, вони підтоплені. І влаштування індивідуальних міні-башт не вирішує проблему, адже мешканці так не отримають воду потрібної якості.

Але разом з тим, там треба паралельно розпочинати будувати мережі централізованого каналізування, аби не погіршити санітарний стан цього мікрорайону. І лише тоді братись за асфальтування доріг.

- Тож про дороги. У Ковелі 200 кілометрів автомобільних шляхів. Є вони різні. Уже досить сучасні, як на Олени Пчілки, Мічуріна, чи частині Відродження. А є біло-щебеневі. Як визначається почерговість їх ремонтів, пріоритети?

Дуже багато нарікань є щодо стану доріг на вулицях, які чомусь дехто називає периферією. Хотів би заперечити. Наша позиція - нема периферійних вулиць. Всі мешканці мають однакове право на забезпечення належних умов проживання і не важливо, чи це мікрорайон Ковель-2, Сільмаш, вулиці Володимирська, Кияна, чи Черняховського -Відродження.

Останнім часом ми дещо навіть відійшли від впорядкування центральних шляхів і дуже багато зробили біло-щебеневих доріг якраз в оцих перелічених мікрорайонах. Зокрема, знову ж таки другого Ковеля, де люди не знали, що таке тверде покриття дороги.

Коли було зроблено біло-щебеневе, то всі мешканці були задоволені. Але це перший рік, другий.. А там всі починають запитувати, а де наш асфальт. І тут виникає ряд інших питань. Каналізація потрібна? А водопостачання? Безперечно.

Звісно, біло-щебенева дорога — тимчасова, яка дозволяє на певний період забезпечити належний доїзд.

Тому необхідно буде затвердити дорожню карту комунального господарства міста. Все зробити одразу не вийде, це однозначно, але щороку кілька вулиць будуть вноситись в графік.

Що ж стосується центральної частини Ковеля. Всі ми знаємо, що наше місто не є молодим. Якщо взяти Грушевського, Незалежності, Театральну, на цих вулицях є колектори, яким не рік, не два і навіть не 30 і не 40.

А два роки тому, ремонтуючи вулицю Олени Пчілки, ми побачили який стан тих колекторів, на якій глибині вони знаходяться - це від 7 до 9 метрів, і який об’єм робіт необхідно провести із їх заміни.

Тобто, якщо серйозно займатись дорогами, то необхідно обов’язково включати роботи з відновлення, реконструкції або модернізації центральних колекторів — каналізаційних і водовідведення. Не все так просто.

І це нам показали ремонти і на вулицях Вітовського і Павлова. Ми їх вирішили зробити правильно, за всіма технологіями — із заміною мереж водопостачання, каналізації, водовідведення. Як з’ясувалось, наші люди не готові до цього. Всі хочуть, щоб дорогу швиденько зробили і все було гарно.

А такий процес із облаштуванням всіх мереж займає доволі багато часу і є дороговартісним. Та все ж до кожної справи потрібно підходити фахово, з розумінням, і переконувати та пояснювати це людям.

Комунальний напрямок роботи в місті був, є і буде найскладнішим.

- А тендери на виконання робіт. Чому їх часто виграють не місцеві організації?

Логічно, щоб мало так і бути. Адже немає відрядних, логістичних витрат. Тож цінова пропозиція повинна бути меншою.

То чому ж вони не виграють?

Давайте змоделюємо ситуацію, Я бізнесмен і рахую витрати: до прикладу, доїхати з Луцька в Ковель, привезти людей, заплатити їм відрядні і лишається 10 % заробітку. Мені вигідно все одно, бо пропозицій обмаль і я готовий до будь -якої роботи.

Місцеві підприємці не хочуть 10 %, а не менше 30. Зрозуміло, що тендер вони програють.

У нас одну прибудинкову територію ремонтує фірма з Піддубців Луцького району. Я зустрічаю місцевих підприємців, а вони мені кажуть: “Нехай за такі гроші самі працюють”.

Але ж луцькі будівельники йдуть на такі умови. У них чітко оптимізований виробничий процес. Одна одиниця техніки демонтує старий асфальт, проводить планування, на ній працює мала фреза, під’єднується бетонозмішувач . Витрати зменшують і отримують зиск. Вони ж не працюють в мінус.
Інші учасники б задіяли 3-4 одиниці техніки.

Раз ми уже заговорили про претензії, які висловлюють люди до комунальників, то мушу роз’яснити ще одну ситуацію. Торік дорікали ковельчани, що не було снігу, а кошти списали.

Знову хочу розказати на прикладі. Приходить на службу пожежник чи поліцейський. Це ж не означає, що кожен день вони наздоганяють злочинців або ж щодня гасять пожежу. І це добре. Вони заступають на чергування.

Коли ми повернемось до нашої ситуації, аби забезпечити таку послугу - зимове утримання доріг, приймаються на роботу люди. Вони мають отримувати заробітну плату, адже так само чергують, бо зимою може бути ожеледиця, снігопад. Ці гроші, якщо порахувати, то і є та заробітна плата працівників, водіїв.

Мабуть, це нам мінус, що ми, комунальники, про це не розповідаємо. Можливо потрібно проводити День для громади. Запрошувати громадських активістів на комунальні підприємства і показувати, як вони працюють.

- Андрію Володимировичу, формується бюджет на наступний рік. На Вашу думку, для вирішення яких комунальних питань першочергово необхідні кошти?

Акцентувати на чомусь одному неможливо. Скажу вам, якщо прибудинкових територій в місті понад 300 і їх раніше ніхто не ремонтував, а зараз зроблено понад 20 — це крапля в морі. Але цю роботу треба продовжувати.

Тож кошти необхідні на двори, на ремонт стратегічних доріг і будівництво нових, бо місто росте, розвивається.

Однозначно, що потрібні фінанси на відновлення, капітальний ремонт та утримання мереж. І не забуваймо, що водопостачання - це не лише будівництво нових водогонів у місті. Ще треба модернізовувати та оптимізовувати роботу водозабірних свердловин. Цим ми займаємось уже четвертий рік. Це й реконструкція водозабору від села Зелена до станції другого підйому на вулиці Геологів. Тобто є системи забору води, очистки, подачі, забезпечення належного тиску. Все для того, щоб подати воду у ті ж нові мережі. Процеси є досить затратними. Щороку на це місто виділяє понад 5 мільйонів гривень. Роботи там ще багато.

А очисні споруди. Вони були побудовані у 70-х роках. Їх треба модернізувати. Частково місто дещо зробило для того, аби вони функціонували, але там технології минулого століття. Вони не відповідають ні енергозатратним нормам, ні екологічним. До речі, така проблема не лише в Ковелі, а й в більшості міст країни. Про це відомо на державному рівні. Втім, дієвих кроків нема. Такий проєкт для самого міста - непідйомний. Ми пробували залучити європейські кошти, державні, на жаль, поки не вийшло.

Але вирішення цього питання є дуже нагальним і необхідним. І цим треба займатись комплексно уже з наступного року.

- Сьогодні йшла дворами і помітила, що траву там не косили давненько. Хіба РЖКП не мають це робити?

Згідно нового житлово-комунального законодавства неправильно так ставити питання. Саме власники квартир, затверджуючи управителю кошторис витрат по утриманню свого будинку, і формують тариф, визначаючи перелік послуг, котрі хочуть отримати. Це як в кафе: що хочеш — те й замовляєш.

Наведу вам приклад одного будинку, де уже кілька років двоє його мешканців косять траву на прибудинковій території за власний кошт. Та все ж одного разу один з них, наслухавшись критики сусідів, що “все погано”, запропонував розділити витрати між усіма жителями. Вони апелювали, що цим має займатись РЖКП.

Тоді зібрали загальні збори, на які запросили начальника РЖКП. Всім показали роздруківку із тими послугами, які замовили мешканці багатоповерхівки. Косіння трави там ніхто не знайшов. Виникла пропозиція “або ми збираємо кошти і запрошуємо людину, яка це зробить”, або ж згідно усіх розрахунків “замовимо цю послугу в РЖКП”.

Все завершилось тим, що цих двоє сусідів-однодумців продовжують цим займатись і надалі. Свої права знають всі, але часто, на жаль, забувають про свої обов’язки.

Тема житлових будинків дуже складна, адже людям необхідно звикати до нових реалій. Так як було, уже не буде.

За новим законодавством багатоквартирний будинок є спільною власністю господарів квартир. Навіть усі площі (дах, горище, підвал, сходинкові марші), ліфти, мережі загального користування є спільною власністю.

Відповідальність за збереження майна покладено законом на власників квартир. Тарифи з його утримання не формує ні виконком, ні міська влада. Це здійснюється на загальних зборах шляхом затвердження кошторисів.

Тобто, приходять управителі – РЖКП №1 чи РЖКП №2, “Верес”, той, хто має на це ліцензію, кого обрали якраз власники квартир на своїх зборах.

Управитель і дає на затвердження кошторис витрат на наступний рік. До прикладу, для вашого будинку необхідно зробити поточний ремонт даху, полагодити під’їзд, провести озеленення, вологе прибирання, косіння тієї ж трави і т.д. Мешканці або затверджують цей документ, або вносять до нього коригування.

Наступного року згідно кошторису відбуваються нарахування, з яких формується, як звикли говорити, квартплата.

Разом з тим, законодавець зобов’язав управителя в кінці року звітувати по витратах, передбачених кошторисом.

Ми, як влада, забираємо на себе частину витрат, особливо дороговартісних – ремонти ліфтів, допомога в заміні мереж.

- Все ж одним із напрямів реформування житлово-комунального господарства і є створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Як з цим у Ковелі?

Ковельчанам потрібно навчитись рахувати свої гроші. Завжди послуги РЖКП будуть дорожчими, ніж люди самі цим будуть займатись, створюючи ОСББ. Адже РЖКП - це певна структура, в якій відсоток адмінвитрат колосальний.

Ми два роки маємо призначення на відшкодування коштів на проведення енергоефективних заходів. І за цей час жодної копійки звідти ніхто не взяв. То виникає питання, а люди готові займатись своїм житлом, чи не готові. Якщо взяти, як індикатор, роботу цієї програми, то ні. Вони не хочуть брати на себе відповідальність.

Мещканці міста не охоче створюють ОСББ. Вони усвідомлюють, що цим необхідно займатись серйозно. Разом з тим, ОСББ передбачає наявність голови, бухгалтера, юриста. І тут у людей часто виникає питання, а чого це я маю за це платити своєму сусіду.

Але є й гарні приклади. Зокрема, Міцкевича, 3. Там молодий ініціативний чоловік ініціював створення ОСББ і при цьому не звертався до міської влади за допомогою. Там навели порядок із загальнобудинковими мережами. А в цьому році запропонували, якщо вони за свої кошти зроблять проєктно-кошторисну документацію, чи місто зможе їм профінансувати ремонт прибудинкової території.

Я їм пообіцяв, що буду переконувати міського голову, депутатів, аби їх підтримати.

З досвіду скажу, де мешкає молодь, там простіше вести мову щодо ОСББ, а де більшість жителів поважного віку, там уже складніше. Вони хочуть, щоб за них вирішували, визначали, несли відповідальність.

Часто виникають спірні питання. Власники квартир звертались до нас з претензіями, чому після ремонту прибудинкових територій, у них зникло вуличне освітлення. Тоді ми пояснювали, за кошти міста вам ремонтують двір, мережі для його освітлення, але уже за електроенергію на освітлення вашого майна необхідно сплачувати самим.

Була така ситуація, де люди довго вагались, чи платити їм за це. Але врешті попідписували усі угоди, підключили вуличне освітлення, сплачують за нього. Тепер ці території є безпечними і, як на мене, мають досить привабливий сучасний вигляд.

Найважче жити в період змін. І негатив дістався саме цій каденції влади, бо громаді довелось роз’яснювати нові норми законодавства в частині зміни процесу управління житловим фондом.

Та все-таки кроки зроблено, в тому числі і щодо створення ОСББ. Ми розпочали ремонти прибудинкових територій, і люди після цього зайнялись їх озелененням. Ми частково сформували думку містян, що потрібно про своє майно дбати самим.

- Ви як заступник міського голови, зустрічаючи своїх колег з інших міст, чим би могли похвалитись?

Коли виконавчий комітет при підтримці благодійників почав займатись набережною, то на Волині ніхто цього не робив. Уже після Ковеля це почали в Луцьку.

Коли ми приступили до реконструкції мереж вуличного освітлення, було стільки негативу, що, мовляв, кошти витрачаються неправильно. А зараз ковельчани задоволені. Нас підхопили у Луцьку, Володимирі.

А подивіться на вулицю Олени Пчілки: повністю покладено бруківку, сучасне освітлення, озеленення. А скільки було мови на початку будівництва.

Мене тішить, що ми, якоюсь мірою, на Волині диктуємо моду, що треба робити в комуналці.

До речі, ремонтом прибудинкових територій теж ніхто не займався у Ковелі раніше. Це ми започаткували цю справу.

У нас є набережна, у нас є благоустроєні прибудинкові території, є вуличне освітлення.

У Ковелі є зміни в транспортній інфраструктурі, до прикладу - автобусних зупинок. Це наша ідея, але поки незавершена. Зокрема, яка тепер класна зупинка біля сьомої школи з сонячними панелями. Подивіться, як вона підсвічується вночі. Це сучасні цікаві ідеї.

Я заступником міського голови - шість років. Шість років відбуваються засідання різних комісій державного рівня у форматі — антикризового енергетичного штабу, нарад під головуванням Прем'єр-міністра або профільного міністра у частині своєчасності початку опалювального сезону. Всі ці роки Волинська область звітує бравурно тому, що він розпочався саме у Ковелі - як у соціальних установах, так і в житловому фонді.

У нас постійно відбувається заміна мереж, їх реконструкція, котельні модернізуються. 99 % будинків обладнані приладами обліку тепла. Нам є чим пишатись. Ми можемо і повчити інших. Є багато, що показати.

- Тобто щоденна рутинна комунальна робота не перешкоджає у впровадженні прогресивних сучасних проєктів?

Однозначно, у комунальному господарстві не можна працювати у форматі латання дірок. Це неправильно. Потрібна постійна, системна робота, спрямована на розвиток, модернізацію, з максимальним приведенням стану комунального господарства до вимог сучасних стандартів. Тоді все у нас буде добре.

Читайте також:

16 жовтня 2020
Фотогалерея
Оголошення
Програма про наше місто
Служба зайнятості
Посилання на сайти