Набули чинності зміни до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» був прийнятий Верховною Радою 10 вересня 2021 року у другому читанні.
8 січня 2022 року зміни до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі набули чинності.
Законотворці насамперед керувалися необхідністю вдосконалити правове регулювання у сфері реклами щодо протидії дискримінації та попередження проявів сексизму. З огляду на масовий характер впливу рекламних повідомлень, питання попередження дискримінації за ознакою статі в рекламі входить до порядку денного на рівні саморегулювання рекламної сфери, адже закріплюючись як соціальна норма, сексизм є одним із факторів нанесення соціальної, економічної та фізичної шкоди людям у реальному житті. Водночас гендерна рівність є невід’ємною умовою повноцінного здійснення прав людини та важливою умовою демократичного врядування. Закон України «Про рекламу» забороняє розміщувати твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) винятково як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.
Приклади дискримінаційної реклами:
1. Реклама, що тиражує стереотипні ролі, обмежуючи свободу життєвого вибору людини.
2. Реклама, що принижує ту чи іншу стать через транслювання стереотипних уявлень про інтелектуальні, фізичні, соціальні чи іншого роду переваги однієї статі над іншою.
3. Реклама, що використовує людину як прикрасу чи сексуальний об’єкт та/або містить натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не пов’язані з рекламованим продуктом, через двозначні вирази (зображення).
4. Реклама, що пропагує гендерно-обумовлене насильство.
Використання одноманітних рекламних меседжів, що містять натяки на статеві стосунки та сексуальність людей.
В рекламі потрібно обережно використовувати моделі та образи, які впливають на формування способу життя, або можуть спричинити загрозу життю людей, особливо молоді. Реклама має відображати реалістичні образи, зовнішність, поведінку жінок і чоловіків та запобігати приниженню.
На сьогодні Законом чітко визначені поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі».
Так, частину 1 статті 1 ЗУ «Про рекламу» доповнено двома новими абзацами:
дискримінаційна реклама - реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб;
дискримінаційна реклама за ознакою статі - реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; рекламі в використані зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.
Що стосується відповідальності за порушення законодавства про рекламу, то наразі зміни відбулися в частинах шостій та дванадцятій статті 27 Закону України «Про рекламу», однак такі зміни не вплинули на розмір штрафів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 27, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 27, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;
розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 27, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Звертаємо увагу, що в частину 6 статті 27 Закону, внесено доповнення, однак штрафна санкція не змінилась. На рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 7 статті 27 Закону, теж без змін: у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про рекламу» та Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби 24.02.2020 № 146 - державний контроль за дотриманням законодавства про рекламу на території Волинської області здійснює Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області.
Щоб повідомити про дискримінаційну рекламу, звертайтеся до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області: +38 0332 77-24-09, post@voldpss.gov.ua
Читайте також:
12 січня 2022